Откровение жизни.
Больше того, смерти.
И прищуренная улыбка.
Остывшее на замёрзшем.
Как в "исправительной колонии"
Дали спиной почувствовать
В чём состоит обвинение,
И что лишь второстепенное.
Но рвутся нити реальности.
Предчувствие сильнО
И окрашено диссонансом.
Ох! Вздох напряжённой вечности.
Ожидание невозможного.
С истока река выливается,
Затопив всё видимое настоящим.
Более стОящим.
И всем проходящим
Поклон во все стороны.
И только бы вОроны,
Те, с того края вспаханного,
Не загубили зерна,
Сквозь рёбра проросшего.
Можно сдаться всегда.
Нельзя закрывать глаза.
Лишь кричать молчаливым ртом:
"Не о том вы все! хотя будто о том"...
Отвернувшись болеть у стены о своём.
И проснуться быть может потом...
Комментарий автора: "В утешение тем, кто боится, скажем, что правда не так опасна, как думается. Ибо, даже выставленная напоказ, она не является всеобщим достоянием. Кому не следует - тот правды не увидит, хотя бы она являлась во всей наготе на каждом перекрёстке..."
Георгий Тюрин,
Магнитогорск. Россия
Я облако, что ветер рвёт на части. Ещё пока я здесь, но лишь отчасти. В чём наше счастье? Надеяться, терпеть и верить. Ну, а любовь? Она же как награда. Так надо постараться и успеть. Ту песню, что Господь нам дал, её бы до конца пропеть... e-mail автора:tuorin@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 4770 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
