У небі хмари дощові
Виводять дивний свій танок. Я знаю –
Буде злива…
Роса сріблиться на траві,
Роса збирається в вінок – світає…
Світ співа.
Пр-в.:
До Бога щиро промовля
Уся земля:
« Прослався, Цар, Творець світів!
Святиться хай Твоє Ім′я!
Хай кожен у своїм житті
Тебе, Всевишній, прославля!
Коли замовкнуть голоси
Людей під куполом небес –
Одвічна волошкова синь,
Каміння гострі полюси
Засвідчать, що Христос воскрес.»
ІІ
Тумани упадуть в полях,
Морози розмалюють землю… дивне
Це творіння.
Хто птахів летом окриля?
Хто квіти килимами стелить? Лине
Пісня ця.
ІІІ
Зоря над обрієм згаса,
Медовий ранок розцвіта . Я знаю –
Скоро літо.
Яка незміряна краса!
Повстала ти ім’ям Христа. Співає
Цілий світ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Золотые зерна Истины - Людмила Солма 1) Экспериментальное аллегорическое стихотворение философского толка (смысла)
2) Часто гуляя с маленьким внуком на природе, во время дачного летнего отдыха: в ромашково-травяном изобилии вдоль небольшой родниково-холодной речушки или у поля, засеянного хлебом, в близлежащем лесу или у пруда, где резвятся беспечные стрекозы - мы ведем с ним неспешные беседы на самые разные, заданные его неиссякаемым детским любопытством, темы...
