|
Если спросишь, мой друг... - Мухтар Давлетов
Удивительно, но это стихотворение Бог дал мне вначале по-английски и только потом он было написано (переведено) на русский язык. Существует также и версия этого стихотворения на моём родном, кыргызском языке. В нём выражены мои переживания Божьей любви, желание, чтобы каждый мог прийти в этот свет, который есть "жизнь человекам". Надеюсь, что оно найдёт отклик в сердках других. Я не хочу формальности ни в чем. - Людмила Шульговская
Побег из плена - Игорь Круглов
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Проповеди :
Любов до себе: егоїзм чи гармонія? - Ксенія Сахацька
Поэзия :
Повеление - Инна Гительман
Поэзия :
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
|
